Булінг — тема, про яку треба говорити. За даними UNICEF, кожен четвертий український школяр стикався із ситуацією булінгу.

Що важливо пам’ятати:

  • Булінгом можуть бути образливі слова та прізвиська, чутки та коментарі у соціальних мережах,ігнорування та будь яка інша фізична, психологічна та матеріальна шкода, що є цілеспрямованою та повторюваною;
  • В незалежності який ти, якого кольору твоє волосся, як ти одягаєшся та яку музику слухаєш, будь хто може піддатися діям агресора, і в цьому не буде твоєї вини. Проте ніхто не заслуговує на те, щоб бути скривдженим.
  • Важливо не бути байдужим — будь сміливим не залишатися осторонь, коли когось ображають. Мотиви кривдника — влада та залякування інших. Не дай йому отримати бажане.
  • Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я.
  • Будь добрим та милосердним до інших, стався з повагою до думок оточуючих, поважай право кожного бути собою. Для булінгу немає місця у доброзичливому дружньому колективі.

Що робити, якщо над тобою знущаються:

  • Бути впевненим у власних силах та у собі. Покажи, що тебе не так просто образити.
  • Не відповідай агресією на агресію, не лізь у бійку, бо так ситуація стане гіршою.
  • Не залишайся на самоті, проводь час із товаришами, з якими тобі весело і цікаво, з тими.хто тебе підтримає.
  • Уникай місць, де ти можеш залишитися сам на сам з кривдником. Частіше за все ситуації булінгу трапляються там, де контроль дорослих мінімальний.
  • У такій ситуації нормально відчувати страх та тривогу, бути пригніченим та розчарованим
  • Не мовчи. Розкажи батькам, вчителю, якому довіряєш, старшим товаришам, про те що сталося і що ти відчуваєш. Якщо ти не хочеш цього робити — звернись на анонімну Гарячу Лінію підтримки.
  • Роби записи та збирай підтвердження. Вони допоможуть тобі, коли ти будеш розповідати про те що сталося. Вони допоможуть дорослому якомога краще зрозуміти що сталося.

Як бути батькам:

  • Будьте уважними — звертайте увагу на розповіді дитини про школу, на небажання дитини відвідувати заняття та спілкуватися з однокласниками, такі психосоматичні прояви, як головний біль, загальне погане самопочуття та постійну втому, проблеми зі сном, апетитом та увагою.
  • Дитині дуже важко розповісти про булінг. Якщо вона вам розповідає — підтримайте цю хоробрість.
  • Дізнайтеся більше, про те що сталося, що дитина про це думає, як вона діяла.Розкажіть дитині про булінг, чому так буває і запевніть, що дитина не винна. Продумайте разом слова, які дитина може сказати у відповідь на образи.
  • Зверніться до класного керівника та/або психолога. Пам’ятайте, що Ви не маєте права звертатися до безпосередньо до дитини, що образила вашу. Ініціювати спілкування з кривдником можна тільки через представника школи.
  • Підтримуйте свою дитину, його почуття гідності та високу самооцінку.

Якщо ви бачите, як хтось став жертвою булінгу:

  • Не підтримуйте дії булера. Навіть посмішка або мовчання можуть бути розцінені як підтримка дій кривдника.
  • Залишайтеся поруч із другом, допоможіть йому дати відсіч.
  • Зверніться до вчителя за допомогою.

Якщо ви є тим, хто ображає інших: