Освітній простір: від концепції до реальності

Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, учителів і самих батьків, як цього вимагає Нова українська школа. 
За сучасною концепцією, парти і стільці мають бути модульними, тобто такими, щоб навіть дитина могла їх легко переставляти. Адже робота в класі тепер не передбачає постійного сидіння в три ряди обличчям до дошки.
Зручне зберігання особистих речей.
Різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-4-6 осіб. Тому модульні меблі мають бути достатньо легкими для пересування, а також без нахилу, щоб школярі могли, наприклад, малювати на великих ватманах.
До того ж шкільні меблі мають бути зручними та адаптованими до зросту дітей. Ідеально, якщо їх можна буде регулювати за висотою.
Є місце для індивідуальної роботи та групових досліджень. Час для конструювання на математичних планшетах (геобордах) та танграмах.
З першого погляду на середовище в класі – можна зробити висновок кому воно належить.
Передусім візуальний освітній простір повинен нести інформацію про учнів та вчителів. Ще до 1 вересня вчитель може підготувати кілька своїх фото з літнього відпочинку. Дітям зазвичай цікаво дізнаватися про життя викладача поза школою. Це зближує.
Так само в дітей має бути можливість показати те, що для них важливо. Наприклад, вправа «Розкажи і покажи» спрямована на те, щоб за допомогою візуальних матеріалів та малюнків дізнатись цікаву інформацію один про одного.
Вчитель має визначити в класі осередки, які будуть заповнюватися візуальними розповідями діток.
В центрі уваги – дитина. Фото дітей та вчителів класу з датами днів народження можна розмістити на спеціальних стікерах на дверях класу або виділити для цього частину стіни.
Можна облаштувати в одному з кутків класу «Дошку настрою» зі списком учнів та стікерами, які діти ставлять навпроти свого прізвища зранку, а протягом дня мають можливість змінити.
Якщо вчитель або однокласники бачать сумний смайлик, неодмінно запитають: «Чому тобі сумно? Чим можемо допомогти?»
Також клас має розробити правила, оформити їх на ватмані у формі коротких записів або малюнків, якщо діти ще не вміють писати. Потім ці правила розміщують у класі на видному місці.
Увага до нахилів дитини та її інтересів. Не слід забувати і про результати групових робіт учнів — після презентації проектів і тем ці аркуші слід прилаштувати на стінах.
У кожному класі обов’язково має бути міні-бібліотека із книжками, орієнтованими на вік дітей. Так кожна дитина щодня зможе самостійно обирати саме ту книгу, яка їй до вподоби.
Важливо, щоб книгу можна було прочитати за 10-15 хвилин (для молодшої школи). Розмістити міні-бібліотеку можна не лише у шафі, а й у великих коробках.
Чудово, якщо книги будуть посортовані за темами. Дитині легко зробити власний вибір відповідно до потреби. Найцінніші навчальні матеріали – те, що дитину оточує.
Сучасний освітній простір обов’язково передбачає зону, де можна постелити килим (у середньому — 2 на 3 метри, або 3 на 4 метри, якщо учнів понад 25). На ньому діти можуть сісти в коло. Адже в НУШ діти починають заняття з ранкового кола, коли зустрічаються і налаштовуються на робочий день.Потім влаштовують у колі на килимі обговорення, а в кінці дня підбивають підсумки.
Килим краще стелити навпроти дошки: коли діти сидять на ньому в групах, їм зручно розвертатись і дивитися на дошку. Центр для невимушеного спілкування з однокласниками, для розвитку взаємної поваги, розуміння.
Місце для обміну думками, розвивальних занять, релаксації. Діти вільно пересуваються класом не лише під час перерви, а й на уроці.
У відділеннях шаф у класах мають стоять методичні матеріали, книги та предмети, які діти використовують під час уроків. Школярі можуть їх спокійно взяти і так само без нагадувань поставити назад.
Матеріали треба зручно розташовувати, щоб учні мали до них легкий доступ.
Не треба ховати від дітей за замком муляжі та інші наочні матеріали, адже серед молодших школярів дуже багато кінестетиків, яким треба доволі часу, щоб пізнавати через дотик.
А от предмети, які можуть становити небезпеку для дітей, слід тримати окремо. Обладнано центри для інтелектуальних та розвивальних ігор.
Добре, якщо в класі додатково є дошки або фліпчарти, на яких можна магнітами прикріплювати матеріали для конкретного уроку.
Центр для виконання письмових завдань, самостійної роботи. Центр роздумів та усамітнення.
Класи забезпечено сучасними технічними засобами навчання.
Із приводу популярних нині мультимедійних дощок — це дійсно зручна річ, але дорога.
У комплекті до неї треба мати комп’ютер і проектор. Діти із захопленням спостерігають за 3D-картинками. А ще більше школярам самим подобається «тачити» та перегортати пальцями об’єкти.
Багато речей, які стануть частиною освітнього простору, школярі формують разом з учителями. Навчальне середовище має постійно змінюватися й доповнюватися протягом навчального року. Середовище в класі, де не видно дитячих робіт – дітям не належить.
Так само в дітей має бути можливість показати те, що для них важливо. Наприклад, вправа «Розкажи і покажи» спрямована на те, щоб за допомогою візуальних матеріалів та малюнків дізнатись цікаву інформацію один про одного.
Тематичні слова для збагачення словникового запасу знаходяться в полі зору дітей.
Дієвою буде «Стіна слів». Вона необхідна для того, щоб нові слова, значення та правопис яких діти не знають, краще запам’яталися.
Підтримується партнерство: учитель-учні-батьки.
Вчитель має визначити в класі осередки, які будуть заповнюватися візуальними розповідями дітей про себе та свою сім’ю…
Проведення спільних родинних позашкільних зустрічей.
Проведення спортивних змагань, уроків хореографії.
Організація екскурсій, зустрічей з представниками різних професій.
Після 2-го уроку передбачається динамічна перерва, під час якої діти виходять на шкільне подвір’я.
Уроки (за потреби) вчитель може проводити за межами освітнього закладу.
В нашому закладі з’явилася «динамічна підлога», яка дає змогу дітям не тільки навчатися, але й цікаво та корисно проводити час на перервах та на групі продовженого дня та інформаційна дошка, яка інформує всю шкільну родину про життя першокласників.
Усі діти заслуговують навчатися в такому середовищі, де забезпечуються їхні потреби у навчанні, спілкуванні, ігровій діяльності, відпочинку, дослідженні  навколишнього світу та пізнанні самого себе.